19 серпня 2026 року НАБУ та САП оприлюднили матеріали нової спецоперації «Форест Гамп», у якій фігурантам оголосили підозри за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом. Розслідування стосується походження 150 мільйонів гривень, внесених як застава за Германа Галущенка — фігуранта справи «Мідас», колишнього міністра енергетики та міністра юстиції, якого затримали у лютому під час спроби виїхати з України.
Сума та ключові дати
Суд спершу призначив Галущенку 200 млн грн застави, а потім зменшив її до 150 млн грн. Кошти внесли чотири приватні фірми — «Пелет Сервіс», «Гірант Контракт», «Тетрас Оптіма» та «Скайт Рітейл». За версією слідства, готівку конвертували у безготівкові кошти й переказали через підконтрольну компанію з рахунком у «Сенс Банку» на рахунки суду. 29 червня саме ці гроші пішли на заставу фігуранта справи «Мідас».
Схема траншів і склад групи
На початку червня учасники схеми отримали фактичний контроль над АТ «Сенс Банк», а 16 червня довірена особа екнардепа зустрілась з головою правління банку. Далі кошти надходили кількома траншами:
- перший — 50 млн грн: 15 млн грн отримала довірена особа, решта пішла до конвертаційного центру;
- другий — 10 млн грн (22 червня);
- третій — 70 млн грн: 20 млн грн довіреній особі, 50 млн грн — до конвертаційного центру;
- останній — 20 млн грн.
До групи, за даними слідства, входять заступник голови Офісу президента, голова правління та голова наглядової ради «Сенс Банку», екнардеп та інші особи. Медіа припускають, що йдеться про Ірину Мудру, Олексія Ступака, Миколу Гладишенка та Максима Микитася, проте НАБУ офіційно цих імен не називало. За даними слідства, бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на Галущенка. НАБУ також заявило про зафіксовані спроби ввести підконтрольних людей до НАБУ та інших правоохоронних органів.
Залишити відповідь