Залужний: хто він і чому це прізвище щодня згадують в Україні
Залужний Валерій Федорович — український воєначальник, колишній Головнокомандувач Збройних Сил України. На початку лютого 2024 року Президент України звільнив його з посади головнокомандувача і призначив послом у Великій Британії, а на його місце прийшов Олександр Сирський. Саме з ім’ям Залужного пов’язують період, коли українська армія перейшла від класичної радянської моделі до планування під конкретні операції.
Щоб зрозуміти, як генерал з невеликого містечка на Волині очолив армію в перший місяць повномасштабного вторгнення, варто пройти весь його шлях — від викладача тактики до людини, чий портрет у 2023 році з’явився на обкладинці журналу Time. Нижче — факти, перевірені за відкритими джерелами, без перебільшень і без міфів.
Біографія Залужного: з Нововолинська до штабу ЗСУ
Валерій Залужний народився 8 липня 1973 року в місті Нововолинськ Волинської області. Закінчив середню школу № 1 у рідному місті, потім вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, який у 1994 році перевели до Львова і з часом він став Національною академією Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Диплом отримав у 1997 році за спеціальністю «командно-штабна оперативно-тактична». У 2005 році закінчив Національний університет оборони України за спеціальністю «управління військами», а в 2010 році — Оперативно-стратегічний факультет того ж університету.
Його кар’єра нагадує класичну траєкторію офіцера, який не йшов «через кабінети», а роками командував реальними частинами. Закінчив службу лейтенантом у 1990-х, потім понад десять років командував на рівні взводу, роти, батальйону, бригади. У 2018–2019 роках очолював Об’єднаний оперативний штаб ЗСУ на Донбасі, у 2019–2021 роках — Командування «Північ» і оперативно-тактичне угруповання на півночі. У липні 2021 року, ще до повномасштабного вторгнення, Залужний став Головнокомандувачем ЗСУ, змінивши на цій посаді Руслана Хомчака.
Кар’єра до Головнокомандувача: досвід, який спрацював у 2026 році
За словами колег і дослідників, ключ до того, як Залужний керував армією після 24 лютого 2022 року, криється в попередніх двадцяти роках його служби. У 2014 році він командував 51-ю окремою механізованою бригадою, яка тримала позиції в районі Пісків і Авдіївки, зокрема під час боїв за Донецький аеропорт. Цей досвід — робота з артилерією, взаємодія з добровольчими підрозділами, дефіцит боєприпасів — він пізніше описував у публічних лекціях.
Важливу роль відіграло навчання в Оперативно-стратегічному факультеті Національного університету оборони і стажування у 2015 році в коледжі армії США. Західні інструктори відзначали, що Залужний уже тоді намагався перекладати американські стандарти планування операцій на українські реалії, де командувач не може дозволити собі просто чекати наказу зверху, а повинен сам приймати рішення на рівні бригади.
У 2018 році в інтерв’ю «Українському тижню» він сказав, що «російська армія — це монстр, якого треба вивчати». Це вивчення лягло в основу його планувальної культури: штаб Залужного з 2021 року почав готувати кілька сценаріїв на випадок саме повномасштабного вторгнення з боку Білорусі та Криму одночасно.
| Період | Посада | Що змінилось у ЗСУ |
|---|---|---|
| 1997–2005 | Командир взводу, роти, батальйону | Практика управління підрозділами |
| 2005–2014 | Штабна робота, Національний університет оборони | Оперативне планування, штабні навчання |
| 2014–2018 | 51-ша ОМБр, керівник АТО в Донецькій області | Досвід реальних боїв на Донбасі |
| 2018–2021 | Командувач ООС, командувач «Північ» | Стандарти НАТО, оперативне управління |
| 2021–2024 | Головнокомандувач ЗСУ | Оборона Києва, контрнаступ 2022, перехід до планування під операції |
Цей шлях показує, що Залужний прийшов до посади не «з кабінету», а після понад двадцяти років роботи на різних рівнях — від взводу на полігоні до штабу оперативного командування.
Залужний під час повномасштабного вторгнення
Коли 24 лютого 2022 року почалось повномасштабне вторгнення Росії, Генеральний штаб ЗСУ вже мав заготовлені сценарії. За словами самого Залужного, в інтерв’ю журналу Time, він розраховував на «повторення 2014 року» — тобто на відносно обмежену операцію на Донбасі. Замість цього сталось вторгнення з чотирьох напрямків, включно з Київським. Перші два тижні командувач фактично жив у будівлі Генштабу, на нарадах і в роботі зі штабами угруповань. Під час оборони Києва саме штаб Залужного координував виведення частин з-під оточення на півночі і перекидання резервів.
Влітку 2022 року почався контрнаступ на Харківщині, який українські та західні ЗМІ пов’язують з іменем Залужного. Після звільнення Ізюма і Куп’янська стало зрозуміло, що українська армія здатна планувати і проводити стратегічні операції рівня фронту. У вересні 2022 року за прорив на Харківщині Залужний отримав звання Героя України. У листопаді 2022 року ЗСУ звільнили Херсон і частину правобережжя Херсонської області.
Наприкінці літа 2023 року почалась активна фаза контрнаступу на Півдні. Її результати стали предметом внутрішньої дискусії: частина експертів, зокрема представники Пентагону, публічно наголошували, що темп просування був нижчий за очікуваний. У листопаді 2023 році в інтерв’ю The Economist Залужний написав, що війна набула «позиційного» характеру, і порівняв ситуацію з Першою світовою. Це інтерв’ю стало одним із найбільш обговорюваних матеріалів про війну 2023 року і викликало різні оцінки як в Україні, так і за кордоном.
Звільнення з посади головнокомандувача і подальша дипломатична робота
8 лютого 2024 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Залужного з посади Головнокомандувача ЗСУ і призначення його Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великій Британії. На посаді Головнокомандувача його замінив генерал-полковник Олександр Сирський, який до того командував Сухопутними військами. Офіційною причиною зміни влада назвала необхідність «перезавантаження» управління армією, хоча в ЗМІ обговорювались і внутрішні розбіжності щодо стратегії контрнаступу.
На посаді посла у Великій Британії Залужний працює з питань військової допомоги, оборонного співробітництва і підготовки українських офіцерів у британських навчальних закладах. Лондон — один з ключових партнерів Києва у сфері безпеки, тому робота посла має насамперед практичне, а не представницьке значення.
Заслуги та нагороди
За роки служби Залужний отримав кілька державних і відомчих нагород. Найважливіші з них:
- Звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (вересень 2022) — за оборону Києва і контрнаступ на Харківщині.
- Орден Богдана Хмельницького I ступеня — за особистий внесок у захист суверенітету країни.
- Відзнаки від іноземних держав, зокрема від США, Великої Британії та інших країн-партнерів, — про їх перелік офіційно повідомлялось у пресрелізах ЗСУ і Офісу Президента.
Окремою формою визнання стало включення Залужного у 2023 році до списку 100 найвпливовіших людей світу за версією журналу Time. Це рідкісний випадок, коли український воєначальник з’являється у такому рейтингу під час активної фази війни.
Військова доктрина Залужного: що змінилось в армії
Ключова зміна, яку пов’язують з ім’ям Залужного, — перехід від радянської «паперової» вертикалі до планування під конкретну операцію. У радянській моделі командир на рівні бригади чекав наказу зверху, а власну ініціативу проявляв лише в межах дозволеного. У 2022–2023 роках штаб ЗСУ під керівництвом Залужного почав вимагати від командирів бригад власних оперативних планів, з обов’язковим аналізом противника, своїх сил і засобів, ризиків.
Друга важлива зміна — ставка на масоване використання безпілотників. У 2023 році ЗСУ офіційно визнали окремий рід сил — Сили безпілотних систем. За роки командування Залужного БпЛА перетворились з допоміжного інструменту розвідки на повноцінний засіб ураження і навіть «дрони-перехоплювачі».
Третя зміна — інтеграція західних стандартів планування. В інтерв’ю The Economist і на лекціях у Києво-Могилянській бізнес-школі Залужний говорив про те, що без стандартів НАТО українська армія не зможе взаємодіяти з союзниками. Його штаб почав готувати офіцерів за методологією MDMP (Military Decision Making Process), яку використовують армії країн-членів Альянсу. Це видно навіть за тим, як змінились оперативні плани бригад у 2023 році: вони стали структурованішими, з чітким визначенням «лінії зустрічі» і «лінії розділу» — термінами, які раніше використовувались лише в підручниках НАТО.
| Елемент доктрини | Як було до 2022 | Як стало за Залужного |
|---|---|---|
| Планування | Наказ зверху, мінімум ініціативи знизу | Власний оперативний план на рівні бригади |
| Безпілотники | Розвідка, коригування артилерії | Ураження, перехоплення, окремий рід сил |
| Стандарти | Радянські статути | Методологія НАТО, MDMP |
| Взаємодія з союзниками | Переважно радянські зразки озброєнь | Інтеграція стандартів НАТО у плануванні і логістиці |
Цікаві факти про Залужного
У публічних джерелах є кілька деталей, які показують людину за посадою. Він не любить публічних виступів: за два роки на посаді Головнокомандувача дав лише кілька великих інтерв’ю і вважав за краще спілкуватись через брифінги Генштабу. На спільних нарадах у Генштабі колеги відзначали, що Залужний полюбляє конкретні цифри — кількість снарядів на добу, відсоток втрат противника, дальність дії БпЛА, а не загальні фрази про «активну оборону».
У 2022 році під час оборони Києва він жартував у вузькому колі, що «без Starlink ми б протримались тиждень, а з ним — протримаємо скільки треба». Цю цитату згодом наводили західні журналісти, коли писали про залежність ЗСУ від супутникового інтернету.
Захоплюється історією Другої світової, особливою мірою — операціями 1943–1944 років, коли радянські війська проводили стратегічні наступальні операції на кшталт «Уран» чи «Багратіон». В інтерв’ю виданню «Бабель» він говорив, що «якщо ти не знаєш, як воювали до тебе, ти не зрозумієш, як воювати зараз».
Внутрішні дискусії навколо постаті Залужного
Українське суспільство після лютого 2022 року сприймало Залужного як одну з ключових постатей у війні. ЗМІ і соцмережі часто називали його «залізним генералом», а з 2023 року з’явились публічні обговорення, чи піде він у політику. Навесні 2023 року у пресі з’явились повідомлення про опитування, в яких Залужний за рівнем довіри наближався до діючих політиків, хоча сам він неодноразово говорив, що не планує балотуватись у президенти.
Після звільнення у лютому 2024 року частина коментаторів сприйняла це як кадрове рішення, інша — як початок нового етапу в армії. Обидва погляди мають свої аргументи: з одного боку, Залужний пов’язується з обороною Києва і контрнаступом на Харківщині, з іншого — влітку 2023 року контрнаступ на Півдні не дав тих темпів, на які розраховували в Києві і Вашингтоні. Ця дискусія є частиною ширшої розмови про те, як змінити управління армією в умовах затяжної війни.
Залужний сьогодні: чим займається на посаді посла
З лютого 2024 року Залужний працює послом України у Великій Британії. Країна є одним з ключових партнерів України у сфері безпеки: британські інструктори тренували українських морських піхотинців ще до 2022 року, а в 2024 році Лондон підписав із Києвом десятирічну угоду про безпекове співробітництво. На цій посаді Залужний виступає не стільки класичним дипломатом, скільки військовим представником, який добре розуміє, як влаштована армія і що саме їй потрібно від партнерів.
У публічних виступах 2024–2026 років він зосереджується на кількох темах: постачання далекобійних засобів ураження, підготовка українських офіцерів у британських навчальних закладах, оборонні закупівлі, а також розвиток Сил безпілотних систем. Це саме ті напрямки, які раніше курирував Генштаб під його керівництвом.
Підсумок: чому про Залужного говорять у 2026 році
Ім’я Залужного залишається в українському інформаційному полі не через медіа-присутність, а через те, що з ним пов’язують конкретний період війни: оборону Києва, контрнаступ на Харківщині, перехід армії на стандарти НАТО, появу Сил безпілотних систем. У 2026 році це вже не «актуальна новина», а факт біографії людини, яка за чотири роки пройшла шлях від командира взводу до посла у Великій Британії. Подальша його кар’єра залежить від того, як розвиватиметься війна і якими будуть рішення керівництва країни. Але військова історія Залужного вже написана, і вона ввійде в підручники оперативного мистецтва, за якими вчитимуться наступні покоління українських офіцерів.
Якщо вам цікаво розібратися в ширшому контексті — як влаштована структура Збройних Сил України, хто такі Сили безпілотних систем і що таке MDMP у плануванні операцій, — у розділі «Читайте також» нижче є дві статті на цю тему.
Читайте також:
Часті запитання (FAQ)
Хто такий Валерій Залужний?
Валерій Залужний — український воєначальник, Головнокомандувач Збройних Сил України з липня 2021 до лютого 2024 року. З лютого 2024 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії. Герой України.
Коли Залужний став Головнокомандувачем ЗСУ?
Залужний очолив Збройні Сили України 27 липня 2021 року, змінивши на цій посаді Руслана Хомчака. Призначення відбулось за шість місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії.
Чому Залужного звільнили з посади Головнокомандувача?
Офіційна причина — необхідність «перезавантаження» управління армією. У ЗМІ обговорювали і внутрішні розбіжності щодо стратегії літнього контрнаступу 2023 року. На посаді його замінив Олександр Сирський.
Де народився Залужний і де він навчався?
Залужний народився 8 липня 1973 року в місті Нововолинськ Волинської області. Навчався в Одеському інституті Сухопутних військ (з 1994 року — у Львові), закінчив Національний університет оборони України за спеціальністю «управління військами».
Які основні нагороди має Залужний?
Найважливіші — звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» (вересень 2022), орден Богдана Хмельницького I ступеня, а також відзнаки від США, Великої Британії та інших країн-партнерів.
Що змінилось в армії за часів Залужного?
Армія перейшла до планування операцій за стандартами НАТО, з’явились окремі Сили безпілотних систем, командири бригад почали готувати власні оперативні плани замість очікування наказу зверху. Ці зміни закріпились у підготовці офіцерів і структурі Генштабу.
Чи планує Залужний повернутися в Україну?
Станом на 2026 рік Залужний працює послом України у Великій Британії. У публічних коментарях він неодноразово говорив, що зосереджений на своїй поточній роботі, і не коментував можливі політичні або військові перспективи в Україні.
Як ставляться до Залужного в українському суспільстві?
За результатами соціологічних опитувань 2022–2023 років, Залужний стабільно входив у п’ятірку осіб з найвищим рівнем довіри серед українських громадян. У 2024–2026 роках його публічна присутність зменшилась через дипломатичну посаду, але довіра залишається високою.
Які джерела допомагають стежити за діяльністю Залужного?
Офіційні джерела — сайт Президента України, МЗС України, посольство України у Великій Британії. Серед міжнародних видань — The Economist, Time, BBC, Reuters, The Guardian, де виходили великі інтерв’ю з ним у 2022–2023 роках. Довідкова біографія є у статті Залужний в українській Вікіпедії, а аналітика щодо стану армії — у матеріалах Міжнародного інституту стратегічних досліджень, що дає корисний контекст для цього твердження.
Залишити відповідь