Після припинення заходу суден до українських портів 22 липня 2026 року через російські атаки на порти Великої Одеси судновласники почали скасовувати рейси. Під загрозою опинилася половина українського експорту залізорудної продукції, оскільки у першому півріччі морем відвантажувалося близько 50% — орієнтовно 1 млн тонн на місяць, насамперед поставки концентрату до Китаю.
Чому сухопутні маршрути не рятують
Альтернативні шляхи через Дунай, Польщу, Румунію та Болгарію мають обмежену пропускну спроможність і значно дорожчі. За нинішніх світових цін на залізну руду та зростання залізничних тарифів поставки сухопутними маршрутами часто стають нерентабельними. Можливості збільшити сухопутні поставки обмежені пропускною спроможністю прикордонних переходів і низьким рівнем води в Дунаї. Додатковими проблемами є слабкий попит у Європі та зупинка частини традиційних споживачів української руди, а також CBAM і нові квоти ЄС на українську сталь.
Ціна блокування для економіки
Лише через скорочення експорту залізорудної продукції Україна може втрачати $60–70 млн валютної виручки щомісяця, або $700–800 млн на рік. Випуск у залізорудному секторі може впасти на 40%. Ситуацію ускладнює підвищення Укрзалізницею вантажних тарифів. Метінвест заявив, що відновлення безпечної роботи портів має стати одним із ключових державних пріоритетів. За словами Dragon Capital, галузь лише входить у найважчий період, а швидкого відновлення морських перевезень експерти не очікують.
Залишити відповідь