Співзасновник УНА-УНСО та колишній політв’язень Кремля Микола Карпюк загинув на фронті 19 вересня 2026 року. Дату повідомив колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун, а 20 вересня інформацію оприлюднили у Facebook Юрій Гончаренко, Артур Палатний та Віктор Ягун. Місце й обставини загибелі не розголошують.
Становлення та громадсько-політична діяльність
Карпюк народився 21 травня 1964 року у селі Великий Житин на Рівненщині, на момент загибелі йому було 62 роки. Він був головою рівненського осередку Української національної асамблеї та одним із керівників УНА-УНСО — організації, заснованої 1991 року. У 1998 та 2002 роках він балотувався до Верховної Ради за списками УНА-УНСО, у 2000–2001 роках брав участь в акції «Україна без Кучми», був активним учасником Помаранчевої революції та Революції гідності. У 1990-х роках Карпюк воював у добровольчих формуваннях під час конфліктів у Придністров’ї та Грузії.
Полон у Росії, повернення і служба в ЗСУ
У березні 2014 року Карпюка затримали при в’їзді до Росії, а у 2016 році суд РФ засудив його до 22,5 року ув’язнення у справі, пов’язаній з першою чеченською війною; Карпюк заперечував свою участь у бойових діях у Чечні. Організація «Меморіал» визнала його та Станіслава Клиха політичними в’язнями, Amnesty International після відхилення апеляції назвала їх жертвами «пародії на правосуддя». У 2015 році ЄСПЛ постановив виплатити Карпюку 3 тисячі євро компенсації. 7 вересня 2019 року в межах обміну 35 на 35 він разом з Олегом Сенцовим, Володимиром Балухом, Станіславом Клихом та іншими українцями повернувся додому, після чого разом із Балухом заснував «Український центр запобігання катуванням». Після початку повномасштабного вторгнення, у 60 років, Карпюк добровільно долучився до ЗСУ.
Залишити відповідь